«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

ДЕ ЗБЕРІГАТИ — НА СКЛАДІ, В КЛАДОВІЙ ЧИ В КОМОРІ?, СКЛАД, КОМОРА, КЛАДОВА

Де зберігати — на складі, в кладовій чи в коморі? В одному нарисі написано: «Ніщо так не вразило нас на цьому сатанинському складі: ні копи одягу, ні гори протезів та милиць...» Подибуємо слово склад у значенні «приміщення, де зберігаються якісь матеріали» також у сучасній художній літературі: «Вантажники почали виносити з складу ящики з маслом і лантухи з цукром та борошном» (Л. Смілянський). Проте наші класики воліли послугуватися в такому значенні іншим словом: «Сомко має в Переяславі свої крамні комори в ринку» (П. Куліш). Слово склад має в сучасній українській літературній мові чимало значень: «сукупність речей і речовин» («Людська кров — не однакова, її склад буває різний». — Ю. Смолич), «сукупність людей, що становить ціле» («До Кахівки загін підходив уже в своєму повному складі». — О. Гончар), «будова людського тіла» («Зовнішність у нього — імпозантна, людина середнього віку, міцного складу, кулаком вола вб’є». — Ю. Яновський); трапляється воно й у таких висловах, як «склад життя», «склад думок», «склад мови (пісні, вірша)», а також у граматичному значенні («Читала по складах і спочатку багато дечого не розуміла». — О. Донченко). Зважаючи на цю значеннєву переобтяженість слова склад, чи не краще замість нього в значенні «приміщення, де щось зберігається» користуватися словом комора, наприклад: «книжкова комора», «комора запасних частин» тощо? Ну а коли читаємо в газетній хронікальній замітці: «Великі запаси містять також Новосілківська, Старовірівська й Лобачівська кладові», то тут уже ні в кого, крім автора замітки, мабуть, не виникне сумніву, що треба було написати не кладові, бо такого слова нема в нашій мові, а — комори:
Ещё