«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

СЛАВА, БРАВО, УРА

Слава — браво — ура Слово слава здебільшого виступає в функції іменника: «Гей ну, хлопці, до зброї — на герць погуляти, слави здобувати!» (історична пісня). Але це слово буває й вигуком, що відповідає російським вигукам ура («Як упав же він з коня та й на білий сніг, — Слава! Слава). — докотилось і лягло до ніг. — П. Тичина), браво («Хорові Вірьовки та його керівникові Авдієвському слава!» — З живих уст). Слід пам’ятати й цей давній український вигук слава, щоб користуватись ним під час різних урочистих моментів — на мітинґах, концертах, виставах і зборах, коли хочеться висловити свій захват.
Ещё