З ЧОГО ЛІЗТИ — ЗІ ШКІРИ ЧИ ЗІ ШКУРИ?, ЛІЗТИ ЗІ ШКІРИ, ЛІЗТИ ЗІ ШКУРИ, ШКУРА

З чого лізти — зі шкіри чи зі шкури? В одному художньому творі я прочитав: «Гоппе і його лакузи із шкіри вилузувалися, намагаючись збільшити вуглевидобуток». Таких випадків, коли «вилузуються», лізуть, пнуться, рвуться чомусь зі шкіри, а не зі шкури, трапляється чимало — їх можна побачити на сторінках наших книжок і на газетних шпальтах. У чому причина? Чи не думають автори, що шкіра — більш українське слово, ніж шкура? В українській мові є слова шкіра й шкура, до того ж слово шкура значно частіше вживається в народному мовленні, а з нього в широкому значенні проходить і в літературу, наприклад: «У нас тепло, як сядеш на сонці, то шкура злазить з лиця, так пече» (М. Коцюбинський). Проте в сучасній українській літературній мові розрізняють ці два слова, надаючи кожному з них певного значення: шкіра — «зовнішнє покриття тіла», а шкура — «покриття з шерстю або вовною», а також у фразеологічних висловах на зразок: «Так обріс тілом, що аж із шкури преться» (О. Кониський). Отож, у науковій термінології — медичній, ботанічній тощо — буде шкіра, шкірка, шкірний («Шкірні або нашкірні хвороби». — Російсько-український словник АН УРСР 1968 р.); якщо йдеться про тварин, слід писати й казати — u Отже, «залити сала за шкуру», «бути в овечій шкурі», «лізти (вилазити, пнутися) зі шкури», «вбиратися в шкуру» тощо.

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича 

ЗАБИВАТИ, БИТИ, ЗБИВАТИ, ЗЧИНЯТИ, ЗДІЙМАТИ, ЗНЯТИ, ЗАБИВАТИ БАКИ, ЗАБИТИ ПАМОРОКИ →← З МЕТОЮ, МЕТА, БЕЗ МЕТИ, СТАВИТИ ЗА МЕТУ, ЗА МЕТУ, ЩОБ 1, ПОСТАВИТИ ЗА МЕТУ, МАТИ НА МЕТІ

T: 0.086366175 M: 3 D: 3