ЖИТИБУТИ, ЖИТИ СОБІ, ЖИТИПОЖИВАТИ, ЖИВБУВ, ЖИВ СОБІ, ЖИВПОЖИВАВ

Жити-бути, жити собі, жити-поживати «Жив-був дід та баба», — чуємо початок казки в радіопередачах, а то читаємо і в дитячих книжках. Але такий вислів є характернішим для російських народних казок: «Жил-был старик со старухой»; українська народна казка з діда-прадіда починалась висловом жити собі: «Жив собі дід та баба, була в них курочка ряба» (казка) або жити-поживати: «Жив-поживав козак заможний Клим» (Л. Глібов). Вислів жити-бути трапляється в художній літературі («Жила-була в гаю сорока». — Л. Глібов), але не слід заміняти ним усі інші українські народні вислови, а тим більше відкидати їх.

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича 

ЖОРА, ЮРАСИК, ЖЕНЯ, ЄВГЕНКО, МАША, ЮРКО, МАРУСЯ, МАРІЙКА, СВЄТА, СВІТЛАНКА, ГРИША, ВАСЯ, КОЛЯ, ПЕТЯ, ГРИЦЬКО, ГРИЦИК, ГРИЦУНЯ, ВАСИЛЬКО, МИКОЛКА, ПЕТРУСЬ, ПЕТРИК, ОКСАНА, КСЕНИЯ, КСЮША, АННА, ГАННА, ЖАНН →← ЖИВОПИСНИЙ 1, ЖИВОПИСНО, МАЛЯРСЬКИЙ 1, МАЛЬОВНИЧИЙ 1, МАЛЬОВНИЧО, МАЛЬОВНИЧЕ, МАЛЯРСТВО 1, ЖИВОПИС 1, МАЛЯР, ФАРБАР, ХУДОЖНИК, ЖИВОПИСАННЯ, ЖИВОПИСАТИ

T: 0.077954036 M: 3 D: 3