ДОКИ ДОТИ, ПОКИ ПОТИ

Доки — доти, поки — поти Прислівники доки й доти, поки й поти чуються в фразах як спаровані, взаємозалежні: «Доти лях мутив, доки не наївся» (М. Номис); «Доки на передовій було спокійно, доти й Багіров поводився спокійно» (О. Гончар); «Поти все вередуватиму, аж поки купиш ласощів» (Г. Квітка-Основ’яненко); «Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не вживеться» (П. Куліш). Не слід перемішувати ці спаровані прислівники й ставити доти з поки, а доки з поти, як це часом, хтозна для чого, роблять: «Слава продавця росла й ширилася доти, поки слідчий не поцікавився»; «Я поти ждав її, доки не прийшла аж увечері». Чуття мови підказує неприродність такого сполучення.

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича 

ДОМАШНІЙ, СВІЙСЬКИЙ, ЗВИЧНИЙ, НАШЕНСКИЙ →← ДОВЖИНОЮ, ШИРИНОЮ, ГЛИБИНОЮ, ВИСОТОЮ, ВИШИНОЮ, ТОВЩИНОЮ, ЗАВДОВЖКИ, ЗАВШИРШКИ, ЗАВГЛИБШКИ, ЗАВВИШКИ, ЗАВБІЛЬШКИ, ЗАВДАЛЬШКИ, ЗАВГРУБШКИ, ЗАВТОВШКИ

T: 0.09024886 M: 3 D: 3