ДАВАЛЬНИЙ ВІДМІНОК 1

Особливість у вживанні давального відмінка В українській класиці й живому народному мовленні часом трапляються іменники й займенники в давальному відмінку, тимчасом як у сучасній мові вживаються конструкції з прийменником і родовим відмінком: «Пани б’ються, а мужикам чуприни трясуться» (М. Номис) — «Пани б’ються, а в мужиків чуприни трясуться»; «Він як угледів дівчину, аж очі йому засвітилися» (Марко Вовчок); «Вовкові барана з горла не видереш» (М. Номис). Сучасна українська літературна мова в таких випадках більше користується конструкцією з прийменником і родовим відмінком іменника або займенника, а ця давня форма давального відмінка може виступати стилістичним засобом: «Очі чоловікові заясніли, голос подужчав».

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича 

ДАВАЛЬНИЙ ВІДМІНОК 2, КЛИЧНИЙ ВІДМІНОК, ОВІ, ЕВІ, ЄВІ, У, Ю, ИН, ІН, ЇН →← ДІТИЩЕ 1, ДИТЯ 1, ВИПЛІД 1, ПЛІД, ИЩ, ХЛОПЧИЩЕ, БАБИЩЕ, РУЧИЩЕ, КУЛАЧИЩЕ, ДЕТИЩЕ 1

T: 0.090565721 M: 3 D: 3