ГОРІЛКА, ПАЛЬНИК, А ЯК ПИТИ ТАКУ ГОРІЛКУ?

А як пити таку горілку? На одному стенді в Львівській області можна прочитати таке: «На Роздольському ГХК розроблена й впроваджена нова газомазутна горілка». Спочатку виникає питання: чому це заходився розробляти та ще й упроваджувати нову горілку не якийсь спиртово-горілчаний завод, чи гуральня, як називали колись, а ГХК? І по-друге: а як пити таку незвичайну горілку, від котрої найзапеклішого п’яницю враз занудить? Проте досить розшифрувати загадкову абревіатуру ГХК, дізнавшися, що це — гірничо-хімічний комбінат у Роздолі, після чого можна догадатися, що мовиться не про спиртовий напій, а про відомий у техніці прилад — пальник. Якби автори цього дивовижного напису заглянули в словники або прочитали в художній літературі: «Коло вікон і серед кімнати стояли довжелезні столи, поспіль заставлені, крім пальників і примусів, безліччю немитого посуду» (Ю. Шовкопляс), — вони, мабуть, дійшли б висновку, що далеко не досить у російському слові замінити е на і, щоб із цього вийшла українська назва приладу.

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича 

ГОРІШНІЙ 1, ВЕРХНІЙ 1, ДОЛІШНІЙ, НИЖНІЙ, ВЕРХНЯЯ ПОЛКА, ВЕРХНІ МЛИНИ, НИЖНІ МЛИНИ, ГОРІШНІ МЛИНИ, ГОРІШНЯ ПОЛИЦЯ, ВЕРХНЯ ПОЛИЦЯ, ПОЛИЦЯ ГОРІШНЯ, ПОЛИЦЯ ВЕРХНЯ →← ГОВОРИТИ, КАЗАТИ, МОВИТИ, РОЗМОВЛЯТИ

T: 0.075720331 M: 3 D: 3