ВИБИРАТИ ЧИ ОБИРАТИ?, ВИБИРАТИ, ОБИРАТИ

Вибирати чи обирати? Здається, між словами вибирати й обирати нема ніякої значеннєвої різниці, кажем-бо: «Завтра йдемо на вибори, де будемо обирати депутатів до Верховної Ради УРСР»; «Депутати обирають із-поміж себе президію, яка обере когось на секретаря (чи за секретаря) й на (чи за) голову президії». Аналогічне читаємо й в українській класичній і сучасній літературі: «А що, хлопці, так обираєте його на ватажка?» (О. Стороженко); «Багатого голову скинули, а обрали за голову чередника» (і. Нечуй-Левицький); «Колгоспники радо обрали тов. Борзила на голову правління» (Остап Вишня). Поряд із дієсловом обирати інколи вживають дієслова обібрати: «Нам сотника Лясковського, кажу, полковником годиться обібрати» (Б. Грінченко). Скрізь у Як бачимо, слово вибирати стоїть там, де мовиться про напрям, матеріал, якусь річ тощо; воно може бути й синонімом дієслів витягати, діставати («От баба вибирає пиріжки та на стіл кладе, щоб прохололи». — О. Іваненко), відокремлювати («Кукіль з пшениці вибирати». — М. Номис), виймати («Бодай дідько очі вибрав!» — М. Номис). Там, де йдеться про вибори депутатів, почесних членів чи на якусь громадську посаду, як це бачимо в перших прикладах, слід послуговуватись дієсловом обирати (обібрати). Цим словом користуємося ще, коли мовиться про наречену, дружину («Та ви, певно, когось уже обрали собі, — так ви й кажіть». — Марко Вовчок), покликання, фах («Сам, добровільно, без чужого примусу, обібрав собі спеціальність». — А. Кримський) або влюблене місце («Сестр

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича 

ВИД, НА ВИДУ, НА ВІДНОТІ, ВИГЛЯД, КРАЄВИД, БУТИ НА ВИДУ, БУТИ НА ВИДНОТІ, БУТИ ПЕРЕД ОЧИМА, БУТИ НА ОЦІ, БЫТЬ НА ВИДУ, У ВИГЛЯДІ КАРИ, В ВИДЕ НАКАЗАНИЯ, ЗА КАРУ, В ВИДЕ ГОЛУБЯ, В ВИДЕ ПОДАРКА, В ВИДЕ ОПЫТА, ПОДІБНИЙ ДО ГОЛУ →← ВИБАЧАТИСЯ, ПРОЩАТИ, ДАРУВАТИ, ПЕРЕПРОШУВАТИ, ЧАСТКА СЯ, ВИБАЧТЕ МЕНІ, ПРОБАЧТЕ МЕНІ, ДАРУЙТЕ МЕНІ, ПЕРЕПРОШУЮ, ВИБАЧАЮСЯ, ПРОСИТИ ВИБАЧЕННЯ, ПЕРЕПРОСИТИ

T: 0.137187588 M: 3 D: 3