ВІДСТАЮЧИЙ, ВІДСТАЛИЙ

Відстаючий — що (котрий, який) відстає — відсталий «У нашому колективі не повинно бути відстаючих!» — читаємо в районній газеті й бачимо потребу виправити неприродне для української мови слово відстаючих. Можна виправити на описову форму: «У нашому колективі не повинно бути тих, що (котрі, які) відстають», але можна обійтись і без неї, взявши прикметник відсталий: «У нашому колективі не повинно бути відсталих».

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича 

ВІДСУТНІСТЬ 1, ПРИСУТНІСТЬ, БРАК 1, НАЯВНІСТЬ, ОТСУТСТВИЕ, ОТСУТСТВУЮЩИЙ, ПРИСУТСТВИЕ, ПРИСУТСТВУЮЩИЙ, ПРИСУТНІЙ, ВІДСУТНІЙ 1, ЗА ВІДСУТНІСТЮ, ЗА БРАКОМ, БРАКУВАТИ 1, НЕМА, ОТСУТСТВИЕ ВСЯКОГО ПРИСУТСТВИЯ →← ВІДРІЗНЯТИ, РОЗРІЗНЯТИ, РОЗРІЗНИТИ, ВІДРІЗНИТИ

T: 0.09671247 M: 3 D: 3