ХВИЛЮЮЧИЙ, ЗВОРУШЛИВИЙ, БЕНТЕЖНИЙ, ЗБУДНИЙ, ЗБУДЛИВИЙ, ЖИВОТРЕПЕТНИЙ

Хвилюючий — що (котрий, який) хвилює, зворушливий, бентежний, збудний (збудливий), животрепетний У нашому поточному мовленні слово хвилюючий рідко трапляється в ролі активного дієприкметника, як у цій фразі: «Колись хвилюючі багатьох слова нині втратили свою первинну силу», — де треба правильно висловитись так: «Слова, що (котрі, які) колись хвилювали багатьох...» Це слово виступає раз у раз у значенні прикметника, що, хоч і створено його від дієслова хвилювати, втратив характер дії: «Художник майстерно показав у своїй картині хвилюючий прояв материнської любові»; «Третя частина книжки — це хвилююча розповідь про подвиг»; «Хвилююча краса тут сприймається серцем будівника». Не тільки з стилістичних міркувань, а й щоб не набридати читачеві або слухачеві й не пантеличити їх цим незграбним словом, яке рябіє на сторінках журналів, газет, а іноді и художніх творів, слід звертатись до природних прикметників: зворушливий («В оповіданні про ясні дні дитинства було щось зворушливе». — Переклад із М. Горького), бентежний («Якийсь теплий, бентежний сум стискав її серце». — В. Козаченко), збудний (збудливий) («Збудний запах гарячого кулешу приємно лоскотав у ніздрях». — Я. Качура), животрепетний («Дуже цікава животрепетна новина». — Словник за редакцією А. Кримського) . Хіба не досить цих зразків, щоб уникати або й зовсім відмовитись від цього штучного невдалого витвору, якого не знайдемо ні в нашій класиці, ані почуємо в народному мовленні, і хіба не краще зазвучали б наведені на початку фрази в такому вигляді: «Художник показав у своїй картині зворушливий прояв материнської любові»; «Третя частина книжки — це бентежна розповідь про подвиг»; «Зворушлива краса тут сприймається серцем будівника»? Безперечно, краще!

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича 

ХОДИТЬ, МОВА МОВИТЬСЯ, РІЧ У ТІМ 1, ІТИСЯ, ІДЕТЬСЯ, У ТІМ СИЛА →← ФАРБА, БАРВА, КРАСКА, БАРВИСТИЙ 1, БАРВИСТО, ЧЕРВІНКА, ЧЕРВОНЕ КРАСИЛО, ЖОВТИЛО, ЖОВТКА, ЗЕЛІНКА

T: 0.081384951 M: 4 D: 3