ТАК, ОТАК

Так чи отак? «Усякі бувають дива. Так ідеш собі лісом, коли бачиш...» — читаємо в одному оповіданні. Усе ніби гаразд у цих двох реченнях, але чомусь не задовольняє слово так на початку другого. Якби друге речення починалося ствердженням певної події чи явища, про що мовилося в першому, тоді слово так було б на своєму місці, як це бачимо в творі І. Нечуя-Левицького: «Пан не згоджувавсь брати назад того поля. Так воно й стояло ціле літо толокою». Якщо речення не являє собою логічного завершення щойно сказаного, а висловлює загальні міркування, звісно, пов’язані певною мірою з усім попереднім текстом, тоді краще послугуватися прислівником отак: «Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та холоді, у злиднях та недостачах» (Панас Мирний). Ми спинились над цими двома словами, які, будучи дуже схожі одне з одним, мають, проте, різні нюанси, тому, що раз у раз натрапляємо в художній літературі й публіцистиці на фрази з початковим словом так замість отак, про яке ніби забули автори. Відбувається це, видимо, підо впливом російських зразків, де прислівник так в аналогічних фразах — дуже поширений: «Эти явления замечались и раньше. Так, еще в прошлом году, мы наблюдали...» Прислівник отак інколи буває синонімом слів наприклад, приміром, як це бачимо в першій фразі: «Усякі бувають дива. Наприклад (приміром), ідеш собі лісом...» Із цього видно, що й у наведеному на початку реченні більше пасувало б слово отак: «Отак ідеш собі лісом...», — тимчасом як у реченнях «Темрява була така густа, що ми не бачили, чи їдемо ще селом, чи в’їхали вже в ліс. Так, це був ліс» відчуваємо, що тут треба поставити тільки слово так.

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича 

ТАЛАН, ТАЛАНТ, НЕТАЛАНОВИТИЙ, БЕЗТАЛАННА →← СТУПЕНЮВАННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ, ІШ, Ш, БІЛЬШ, НАЙБІЛЬШ, САМИЙ 1, САМИЙ, ТІЛЬКИ 1, САМИЙ ТІЛЬКИ, ЩОНАЙ, ЯКНАЙ

T: 0.12439068 M: 3 D: 3