СТАРИЙ, ДАВНІЙ

Старий і давній Іноді доводиться чути: «Ми з вами — старі приятелі», — хоч обом співрозмовникам нема й тридцяти років віку. То які вони — старі? Вони — давні приятелі. Але якщо треба підкреслити, що йдеться саме про вік співрозмовників, а не про давність приятелювання, тоді слушний буде прикметник старі: «Ми з вами — старі обоє, багато на віку бачили» (з живих уст). Природніше, правильніше казати: давня звичка, давнє правило, а не стара звичка, не старе правило. Зате цілком слушно буде сказати: стара (чи застаріла) зброя, старі поняття, старий хрін тощо.

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича 

СТУПЕНЮВАННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ, ІШ, Ш, БІЛЬШ, НАЙБІЛЬШ, САМИЙ 1, САМИЙ, ТІЛЬКИ 1, САМИЙ ТІЛЬКИ, ЩОНАЙ, ЯКНАЙ →← СТАНОВИЩЕ, ВИХІД ЗІ СТАНОВИЩА, РАДА, ДАТИ РАДУ, ЗАРАДИТИ, БЕЗПОРАДНИЙ, ОПИНИТИСЯ В БЕЗВИХІДНОМУ СТАНОВИЩІ, НЕ БАЧИТИ ВИХОДУ З ЦЬОГО СТАНОВИЩА, ВИЙТИ ЗІ СКРУТНОГО СТАНОВИЩА, БУТИ БЕЗПОРАДНИМ, ОПИНИТИСЯ В БЕЗПОРАДНОМУ СТАНІ, ОПИНИТИСЯ

T: 0.129095645 M: 3 D: 3