РОДОВИЙ ВІДМІНОК НАЛЕЖНОСТІ, ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ

Родовий відмінок належності Інколи трапляються такі звороти: «Тут була хата Шевченка», «Треба берегти гнізда птахів», де родовий відмінок означає належність якоїсь речі комусь або чомусь. Проте в аналогічних випадках українська класика й живе народне мовлення частіше вживають присвійного прикметника: «Розсердився за ції бабусині речі» (Г. Квітка-Основ’яненко); «Подай-но йому Петрову свитку» (С. Васильченко); «Отцева й материна молитва зо дна моря верне» (М. Номис). Отож, і в перших двох фразах слід сказати: «Тут була Шевченкова хата»; «Треба берегти пташині гнізда». У діловому листуванні, що потребує точного означення, іменник-прізвище ставлять у родовому відмінку: майно Бондаренка. Так само, коли за іменником-підметом далі йде кілька прізвищ, що означають належність, ці прізвища ставимо в родовому відм

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича 

РОДОВИЙ ВІДМІНОК ЧАСУ, ТОЇ НОЧІ, ЦЬОГО ЛІТА, В ТУ НОЧЬ, В ЭТО ЛЕТО →← РОДОВИЙ ВІДМІНОК МНОЖИНИ, СТАТТІВ, ДОПОВІДІВ, ЗНАННІВ, ГАЛУЗІВ, ІВ, СТАТЕЙ, ДОПОВІДЕЙ, ГАЛУЗЕЙ, ЗНАНЬ, ЗНАННЯ 1, СОЛДАТ, СОЛДАТІВ, СЛОВ’ЯН, СЛОВ’ЯНІВ

T: 0.089218911 M: 3 D: 3