ОБЛІК, ОБЛИЧЧЯ, ОБЛІЧУВАТИ, ОБЛІЧИТИ, ОБЛИК, ОБРАЗ, ПОДОБА, ЛИК

Облік і обличчя «У постаті головного героя роману перед нами постає облік нашого сучасника», — читаємо в рецензії на художній твір і не можемо зійти з дива: про який це облік пише рецензент? Адже цей іменник, що походить від дієслів облічувати, облічити, має в українській мові точне значення: «Скільки ще не взято на облік самостійних груп, які боролися з окупантами, але не знали, як зв’язатися з іншими підпільниками» (Ю. Яновський); «В артілі добре організовано облік і зберігання кормів» («Колгоспник України»). Рецензент механічно переніс в український текст російське слово, не зваживши на те, що це слово є також в українській мові, тільки з іншим значенням. У цьому не було ніякої потреби, бо українська мова має досить відповідників до російського слова облик: обличчя («Таке обличчя нашого сьогоднішнього села»), образ («Бережучи свій національний образ...» — Б. Грінченко), застарілі подоба («Фабрика швидко стратила свою опрятну і празничну подобу». — І. Франко) й лик («Узяла на себе лик прудкого хлопчика». — Марко Вовчок). Узявши з цих синонімів той, що найбільше підходить до змісту фрази, рецензент міг би написати: «У постаті головного героя... виникає образ нашого сучасника».

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича 

ОБЛЮБУВАТИ, УПОДОБАТИ, ОБЛЮБИТИ →← ОБЕЗЗБРОЇТИ, РОЗЗБРОЇТИ, ОЗБРОЇТИ

T: 0.113317373 M: 3 D: 3