ЗНАЮЧИЙ, ТЯМУЩИЙ, ТЯМУЧИЙ, ТЯМОВИТИЙ, ТЯМКИЙ

Знаючий — що (котрий, який) знається (розуміється, тямить), тямущий (тямучий), тямовитий, тямкий «Тут треба знаючої людини» — прочитали ми в одному оповіданні, де автор допустився подвійної помилки, незугарно переклавши російську фразу: «Здесь нужен знающий человек». Передусім упадає в очі невластива українській мові форма активного дієприкметника — знаюча, а по-друге, її створено від дієслова знати, хоча треба виходити від дієслова знатися, цебто — «тямити на чомусь». Цю фразу можна було б замінити описовою формою: «Тут треба людини, що (яка, котра) знається (розуміється, тямить)», а можна, скористувавшись близькими за значенням прикметниками, й так висловитися: «Тут треба тямущої (тямучої, тямовитої, тямкої) людини».

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича 

ЗРІДНІ, БУТИ РОДИЧЕМ, ДОВОДИТИСЯ РОДИЧЕМ, БУТИ РІДНЕЮ, РІДНИЙ БРАТ, РІДНА СЕСТРА, РОДИЧІ →← ЗНАЧНИЙ, ЧИМАЛИЙ, НЕАБИЯКИЙ, ВЕЛИКИЙ, ДАЛЕКО КРАЩЕ, КУДИ КРАЩЕ, НАБАГАТО КРАЩЕ, ЗНАЧНО КРАЩЕ, ЗНАЧНО, ПОМІТНО, ВИДНО

T: 0.129150503 M: 3 D: 3