ЗБІРНІ ЧИСЛІВНИКИ, ОБОЄ, ДВОЄ, ТРОЄ, ЧЕТВЕРО, ДВАНАДЦЯТЕРО

Збірні числівники В українській мові часто вживаються збірні числівники обоє, двоє, троє, четверо, дванадцятеро тощо. Числівник обоє можна вживати тільки тоді, коли йдеться про чоловіка й жінку: «А ідіть лишень сюди; та йдіть обоє» (Т. Шевченко); «Обоє рябоє» (приповідка). До числівників двоє, троє, десятеро звертаються, коли кажуть про людей: «У салоні їх дожидало троє людей» (Леся Українка), — а також коли вони поєднуються з особовими займенниками: «Нас було четверо: білявий та чорнявий чоловіки, парубок рябий та я» (Марко Вовчок), — та з іменниками, що мають тільки множину: «Нащо тобі аж троє ножиць?» (із живих уст).

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича 

ЗБУТИСЯ, ЗДІЙСНИТИСЯ, СПРАВДИТИСЯ →← ЗАХОПЛЮЮЧИЙ, ЗАХОПЛИВИЙ, ЗВАБЛИВИЙ, ПРИВАБЛИВИЙ, ЗНАДНИЙ, ЗНАДЛИВИЙ, ПРИНАДНИЙ

T: 0.118116829 M: 3 D: 3